-
1 вибігти
= вибігати II -
2 вибілювати
-
3 вибігати
-
4 вибір
чchoice; ( відбір) selection; ( альтернатива) alternativeзупинити свій вибір (на) — to choose, to fix ( upon)
-
5 вибірка
1) ( дія) selection, sorting2) стат. (підмножина, результат) sample, sampling -
6 вибірковий
-
7 вибілити
док. див. вибілювати -
8 вибігати
I ви́бігати1) ( бегом исходить) вы́бегать; ( с прямым дополнением) избе́гать, обежа́ть, обе́гать (что)2) ( известное время) пробе́гать3) добы́ть (бе́гая)II вибіга́ти= ви́бігти1) выбега́ть, вы́бежать2) ( о жидкостях) бежа́ть, сбежа́ть3) ( наверх) взбега́ть, взбежа́ть -
9 вибігти
-
10 вибілити
-
11 вибілитися
см. вибілюватисявы́белиться; отбели́ться -
12 вибілювати
= ви́білити, вибіля`ти1) бели́ть, вы́белить; (спец.) отбе́ливать, отбели́ть2) ( покрывать полудою) вылу́живать, вы́лудить -
13 вибіляти
-
14 вибір
choice, option, selection -
15 вибір альтернативних положень
Українсько-англійський юридичний словник > вибір альтернативних положень
-
16 вибір валюти платежу
option of change, option of paymentУкраїнсько-англійський юридичний словник > вибір валюти платежу
-
17 вибір громадянства
choice of citizenship, option of citizenshipУкраїнсько-англійський юридичний словник > вибір громадянства
-
18 вибір професії
-
19 вибір шлюбного режиму
Українсько-англійський юридичний словник > вибір шлюбного режиму
-
20 вибіркова виключність
Українсько-англійський юридичний словник > вибіркова виключність
См. также в других словарях:
ВИБ — может означать: Владимирский институт бизнеса Вологодский институт бизнеса … Википедия
вибігати — вибігти (бігцем залишати якесь приміщення, місце / з являтися де н.), вилітати, вилетіти, вихоплюватися, вихопитися, вискакувати, вискочити, висипати, висипати, випорскувати, випорснути, виноситися, винестися; вислизати, вислизнути, висмикуватися … Словник синонімів української мови
вибігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вибійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вибійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вибійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вибійчаний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вибілювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вибілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибілюючий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
